Пам’ятаєте відому американську комедію «Хвіст виляє собакою» («Wag the Dog»), за сюжетом якої, напередодні виборів президенту висувають серйозні звинувачення і його рейтинг стрімко падає. Щоб відволікти увагу людей від реально існуючої проблеми і виграти кілька днів, його піарники швидко придумують загрозу у вигляді неіснуючої терористичної групи і під надуманим приводом розпочинають війну, якої в дійсності, звичайно, не існує, але на телеекранах, у газетах та на сторінках сайтів вона активно ведеться. Увага всіх прикута до новин про неіснуючу війну, адже це куди важливіше якогось звинувачення. У кінці, коли відпадає необхідність, війна успішно завершується.
Це лише фільм, у реальному житті таке неможливо, скажете ви. Але праві будете лише частково. І ось вам приклад уже з реального життя.
Україна 2016 рік. Компанія «НІБУЛОН» вже майже 7 років успішно реалізовує масштабну інвестиційну програму з відродження Дніпра та Південного Бугу як головних водних транспортних артерій України. Будуються нові високотехнологічні підприємства та сучасні вантажні судна, відроджується українське суднобудування, українці отримують тисячі нових робочих місць, а щорічний обсяг річкових вантажних перевезень невпинно зростає, розвантажуючи автомобільні шляхи України на десятки тисяч вантажівок. Цей проект компанія реалізує спільно з провідними фінансовими міжнародними інститутами світового масштабу, інвестуючи в економіку України сотні мільйонів доларів США.
Інвестиційну програму компанії підтримують як пересічні українці, так і міжнародна спільнота. Втім, знаходиться купка осіб, які вирішують, що українці не заслуговують на відродження економіки і, маючи доступ до представників законодавчої та виконавчої влади, вирішують написати під себе проект законів «Про внутрішній водний транспорт», щоб за рахунок держави збагатитися.
Тихо і швидко їм не вдається прийняти ці корупційні закони, адже українська бізнес-спільнота та міжнародні фахівці починають відкрито їх критикувати, тож, щоб відволікти увагу українців від цього питання, до справи долучаються «чорні» піарники. І в інформаційному просторі з‘являється серія анонімних фейкових статей про компанію «НІБУЛОН» та її власників, які активно виступають проти прийняття завідома корупційних законів. У ролі основного супротивника наша компанія вибрана невипадково, адже її бездоганний імідж та високий авторитет її керівництва має значуще значення як в Україні, так і за її межами.
Фейкові статті від анонімів з‘являються з осені минулого року на сайтах, для яких головним є заробіток, а перевірка та підтвердження фактів для них пусті слова. Чергове псевдожурналістське розслідування, як завжди без автора, з‘явилося вчора на сайтах Uainfo.org і comments.ua. «Факти», оприлюднені в ньому, нами і не тільки вже неодноразово спростовувалися, тож не вважаємо за потрібне повторюватися (якщо зацікавить, детальніше читайте тут: http://www.nibulon.com/news/sprostuvannya-nedostovirnoi-informacii/slidchi-dii-stosovno-v-shulmeistera-zhodnim-chinom-ne-povyazani-z-diyalnistyu-tov-sp-nibulon.html; http://www.nibulon.com/news/sprostuvannya-nedostovirnoi-informacii/sprostuvannya-schodo-privatizacii-xersonskogo-richkovogo-portu.html;http://www.nibulon.com/news/sprostuvannya-nedostovirnoi-informacii/psevdozhurnalistske-rozsliduvannya-sprostuvannya-informacii.html; http://www.nibulon.com/news/sprostuvannya-nedostovirnoi-informacii/protyagom-25-rokiv-nibulon-mae-bezdogannu-reputaciyu-sered-finansovix-institutiv-i-partneriv.html; http://www.nibulon.com/news/sprostuvannya-nedostovirnoi-informacii/diyalnist-grupi-kompanii-nibulon-vedetsya-viklyuchno-v-ramkax-chinnogo-zakonodavstva.html; http://www.nibulon.com/news/sprostuvannya-nedostovirnoi-informacii/nibulon-vidbivae-chergovu-informaciinu-ataku.html; http://www.nibulon.com/news/sprostuvannya-nedostovirnoi-informacii/nibulon-rozglyadae-mozhlivist-budivnictva-terminala-u-m-genichesk-ale-v-naiblizhchi-roki-ne-planue-transportuvannya-cherez-volgo-donskii-kanal.html; http://www.nibulon.com/news/sprostuvannya-nedostovirnoi-informacii/nibulon-poza-politikoyu.html ).
Звернемо увагу лише на кілька моментів.
Аноніми стверджують, що нібито, за даними швейцарського реєстратора, з вигаданими офшорами пов‘язані Раїса Вадатурська (дружина Олексія Вадатурського) та Світлана Дьяченко (дружина Андрія Вадатурського). Професійний рівень журналістів не витримує ніякої критики, тому пояснимо. Справа в тому, що іноді на вимогу кредитора власник компанії укладає договір поруки фізичної особи за зобов’язаннями підприємства, що, крім іншого, свідчить і про впевненість власника в тому, що зобов’язання будуть виконанні. А згідно з як українським, так і міжнародним законодавством обов‘язковою умовою поруки фізичної особи за кредитними зобов‘язаннями є підписана згода подружжя. Тож у разі підписання договору поруки дружина чи чоловік власника компанії ставить свій підпис, що означає, що вона/він належним чином ознайомлені з умовами договору поруки. Це загальноприйнята світова практика. Так, до речі, було і в 1998 році, коли наша компанія першою в Україні отримала кредит Світового банку.
Далі анонім продовжує підтверджувати своє реноме «професіонала», розкриваючи для всіх секрет Полішинеля про те, що в компанії «НІБУЛОН» кілька років працював іноземець Фабріс Шуіссі, колишній працівник компанії, що входила до структури BNP Paribas, і нібито саме завдяки цьому компанія «НІБУЛОН» отримала кредит від цієї банківської установи. Так, він працював у нас кілька років, процес прийому на роботу був прозорий, до пошуку відповідного співробітника залучалися іноземні хедхантери, але на цьому «сенсація» вичерпується. По-перше, ні на попередньому місці роботи в фінансовій установі, ні в компанії «НІБУЛОН» Фабріс Шуіссі не мав жодного відношення до кредитування юридичних осіб. По-друге, немає нічого дивного чи кримінального в тому, що людина змінює місце роботи або сферу діяльності. Як відомо, в західних країнах схвалюється досить часта зміна роботодавців. По-третє, наша компанія успішно співпрацювала і співпрацює із західними банками вже понад 10 років, а тому прихід колишнього співробітника банківської установи, ніякого значення в цьому сенсі немає.
Надихнувшись відмінною акторською грою відомих голлівудських акторів, місцеві піарники, мабуть, теж вирішили, що їм до снаги будь-які завдання, але, крім непрофесійного застосування технологій чорного піару, їм нічого не вдається. Їхні замовники бажають одного: щоб наша компанія не інвестувала в українську економіку, реалізуючи свою масштабну інвестиційну програму, щоб українські річки не працювали на пересічних українців, щоб не створювалися нові робочі місця, щоб дороги і далі продовжували розбиватися багатотонними вантажівками, щоб інвестиційний клімат України ставав непривабливим, а життя українців погіршувалося.
У відповідь на дії наших недоброзичливців ми збудуємо нові річкові перевантажувальні термінали, виконаємо реконструкцію суднобудівно-судноремонтного заводу в Миколаєві, збудуємо десятки нових вантажних та пасажирських суден, збільшимо обсяги річкових вантажних перевезень Дніпром та Південним Бугом, організуємо регулярні пасажирські рейси, створимо сотні нових робочих місць.
До речі, нагадаємо, в найближчі кілька років ми плануємо інвестувати в економіку країни понад 5,5 млрд гривень. А днями Міжнародна фінансова корпорація прийняла рішення про виділення нашій компанії кредиту у розмірі 90 млн доларів США, які будуть спрямовані на подальший розвиток інфраструктури аграрного сектору і річкових перевезень в Україні.
Чекайте від нас тільки позитивних новин, які додадуть впевненості в успішному майбутньому не лише колективу компанії «НІБУЛОН», але й українцям.
Усі права захищені © 2025 ТОВ СП «НІБУЛОН»
ТОВ СП «НІБУЛОН» володіє авторськими правами на матеріали (тексти,
коментарі, статті, фотозображення, малюнки, скріншоти, скан-копії, відео, аудіо тощо),
які розміщені на вебсторінках його вебсайту (nibulon.com), якщо не зазначено інше.
Під час використання матеріалів, розміщених на вебсторінках вебсайту ТОВ СП «НІБУЛОН»
(nibulon.com), обов`язковим є зазначення прямого відкритого для пошукових систем
гіперпосилання безпосередньо на
nibulon.com.
Посилання має бути розміщене незалежно від повного чи часткового використання
матеріалів.