У рамках цього проекту на узбережжі Дніпра та Південного Бугу вже збудовано сім та будуються ще два річкових перевантажувальних термінали для зернових та олійних культур. Загалом в економіку України компанією інвестовано 1,6 млрд дол. США.

Будівництво перевантажувальних терміналів з відвантаженням зернових та олійних культур на річковий транспорт включає днопоглиблювальні роботи з облаштування акваторій та водних підходів з метою забезпечення безперешкодного проходження суден до вантажних причалів під вантажно-розвантажувальні операції. Крім того, у зв′язку із заносимістю акваторій та необхідністю підтримання належних умов для безпечного судноплавства, щороку в операційних акваторіях вантажних причалів виникає потреба у проведенні експлуатаційних днопоглиблювальних робіт.

Днопоглиблення судноплавних шляхів річок Дніпро та Південний Буг є логічним продовженням інвестиційного проекту, адже доцільність будівництва в прибережній зоні перевантажувальних терміналів з відвантаженням на водний транспорт пов’язана з судноплавними характеристиками річки, що наразі залишаються несприятливими для судноплавства. Глибини суднового ходу на окремих ділянках Південного Бугу зменшились з оголошених 2,9 м до 1,6 м, а в районі Прибужанівської с/р до 1,1 м, товщина мулу в районі Кир’яківської с/р досягає 1,5 м. Разом із втратою глибин втрачено обсяги вантажоперевезень водним транспортом, а відповідно втрачено суднобудування.

Південний Буг на довжині 134 км від м. Миколаєва до с. Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області належить до внутрішніх судноплавних водних шляхів України, утримання та експлуатація яких є функцією держави, зокрема підтримання глибин суднового ходу р. Південний Буг на рівні глибин навігаційних карт 90-х років.

Тому реалізація проекту «Поліпшення судноплавних умов водних шляхів р. Південний Буг від м. Вознесенськ до м. Миколаїв», виготовленого на замовлення компанії, та його фінансування є безпосереднім обов’язком держави.  

На жаль, в умовах тотальної бездіяльності та байдужого ставлення державних виконавчих органів проект більше шести років гальмувався у владних кабінетах та тільки завдяки наполегливості компанії у 2015 році все ж таки було отримано повний пакет погоджень задля його реалізації. Загалом державними виконавчими органами місцевого та центрального рівня, а також органами місцевого самоврядування та місцевою громадськістю видано 47 погоджень проекту та проведення робіт за проектом.

Ми сподівалися, що важливі для держави проекти знайдуть фінансову підтримку, оскільки відновлення судноплавства перш за все дозволить зменшити техногенне навантаження від наземного транспорту.

Зокрема, відновлення судноплавства на Південному Бузі дозволить щорічно перевозити по воді до 1 млн тонн вантажів та зніме з доріг Миколаївської області до 50 тис. одиниць вантажного транспорту, що, безумовно, призведе до позитивного екологічного ефекту за рахунок скорочення викидів продуктів згоряння палива на одну тонну перевезеного зерна. За попередніми розрахунками при заявлених об’ємах перевезення водним транспортом обсяг викидів продуктів згоряння (оксидів вуглецю, азоту, сірки та сажі, а також неметанових органічних сполук, метану та бензопірену) зменшиться на 4 тис. тонн на рік, що призведе до покращення повітря населених пунктів та, як наслідок, оздоровлення їх мешканців, адже кожний мешканець області вдихне на 4 кг менше забруднюючих речовин за рік.

Однак, проект «Поліпшення умов водних шляхів р. Південний Буг від м. Вознесенськ до м. Миколаїв» так і не отримав державного фінансування, у зв’язку з чим під загрозою опинилась подальша реалізація всього інвестиційного проекту. Тому компанія була вимушена зробити наступний мужній крок і взяти на свої плечі, крім будівництва елеваторів та суднобудування, ще й днопоглиблення судноплавних шляхів як на Дніпрі, так і на Південному Бузі. Прийняття компанією такого рішення викликало неабияку активізацію громадських псевдодіячів, охочих пропіаритися за рахунок відомих проектів. Вони, граючись людськими емоціями та упередженнями, вкидають у пресу неперевірені факти та накликають численні перевірки, відволікаючи людей від дійсно потрібних справ.

Реалізація проекту, через значну вартість робіт (більш ніж 10 млн дол. США), буде здійснюватись поетапно. У першу чергу – до досягнення прохідних глибин суднового ходу:

- від м. Нова Одеса до м. Миколаїв – 2,4 м проти проектних 2,9 м;

- від м. Вознесенськ до м. Нова Одеса – 2,3 м проти проектних 2,65 м.

За промірами глибин 2015 року очікується виїмка ґрунту в обсязі 120 тис. м³, що майже у 10 разів менше заявленого проектом 1 187,750 тис. м³, мінімізується вплив на водні біоресурси та середовище їх перебування, що призведе до зменшення розміру збитків.

На виконавців робіт у водоймах рибогосподарського значення законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» покладено зобов′язання по відшкодуванню шкоди, завданої рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності.

Компанія «НІБУЛОН» займається відкритим і прозорим бізнесом, тому з обуренням сприйняла безпідставні та голослівні звинувачення на свою адресу заступника начальника управління Миколаїврибоохорони Євгена Міщенка та голови земельної комісії Миколаївської обласної ради Юрія Кормишкіна.

Проекти робіт у водоймах рибогосподарського значення на всіх об’єктах компанії «НІБУЛОН» позитивно оцінені Держрибагентством України та дозволені до впровадження. Протягом 2009-2015 років наша компанія впровадила по Україні компенсаційних заходів рибному господарству на суму 1 513 645,42 грн, з них: вселено у водойми рибогосподарського значення 38,28 тонн рибопосадкового матеріалу на суму 713 117,08 грн та сплачено до місцевих державних бюджетів з цільовим призначенням «відшкодування збитків водним живим ресурсам» на суму 800 528,34 грн, в тому числі до державного бюджету м. Миколаєва у 2010 році – 132 464,54 грн та м. Нова Одеса у 2011 році – 37 980,00 грн. Крім того, за зверненнями Миколаїврибоохорони щодо надання допомоги у вигляді паливних матеріалів для забезпечення робіт із вселення рибопосадкового матеріалу до р. Південний Буг, компанія «НІБУЛОН» протягом 2010-2013 років у якості благодійних внесків передала більше 24 тонн нафтопродуктів на загальну суму 222 071 грн.

Таким чином, внесок нашої компанії у зариблення водойм Миколаївщини протягом 2010-2013 років склав майже 400 тис. грн. Куди пішли ці гроші – потрібно запитати у Миколаїврибоохорони, насамперед у Євгена Міщенка, який повною мірою обізнаний у даних питаннях, адже саме він є постійним та незмінним представником Миколаїврибоохорони під час їх вирішення. Напевне ясно всім, що риби у Південному Бузі внаслідок цих відрахувань не побільшало, а питання «чому немає карася?» слід адресувати явно не до нашої компанії.

Компанія «НІБУЛОН» і в подальшому має наміри впроваджувати компенсаційні заходи рибному господарству, зокрема і у 2016 році, у зв’язку із будівництвом перевантажувального термінала у с. Бузьке Вознесенського району та реалізацією проекту «Поліпшення умов водних шляхів р. Південний Буг від м. Вознесенськ до м. Миколаїв». Але ми прагнемо отримати максимальний ефект за рахунок зариблення якісним рибопосадковим матеріалом, як це і робимо в інших областях. Та, на жаль, наші прагнення так досі і не були підтримані у Миколаєві очільниками Миколаїврибоохорони. Розмір збитків буде розраховано за фактичними показниками виконання робіт (площа пошкодження дна та об’єм вилученого ґрунту) Інститутом рибного господарства Національної академії аграрних наук України на договірних засадах.

Наприкінці 2015 року представником компанії разом із представниками Миколаїврибоохорони було обстежено ставки господарств ТОВ «ЛЮБ-ВІТ-СЕРВІС» та ТОВ «Стройкрок», під час чого заступник начальника управління Миколаїврибоохорони Євген Міщенко настійно рекомендував малька із ставків ТОВ «ЛЮБ-ВІТ-СЕРВІС» м. Нова Одеса. Але, на наш погляд, з досвіду зариблення в інших областях (Херсонська, Запорізька, Полтавська області) ці ставки були вкрай замулені, а мальок мав нездоровий вигляд. Ми навіть відіслали на електронну адресу Миколаїврибоохорони для порівняння фотоматеріали, яким мальком зариблювали в інших областях, на жаль це їх не зацікавило.

Зариблення зі ставків ТОВ «ЛЮБ-ВІТ-СЕРВІС»

Для порівняння – зариблення зі ставків Запорізької області

Крім того, вважаємо недоцільним вселення малька перед роботами, що призводять до знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування. Такий захід не є ефективним і проводиться виключно «для галочки». На цій підставі компанією надано Миколаїврибоохороні гарантійний лист вих. № 13813/3-15/50 від 03.11.2015 р. із зобов’язаннями здійснити зариблення р. Південний Буг, але після завершення робіт з днопоглиблення.

Компанія «НІБУЛОН» має що заперечити Миколаїврибоохороні і стосовно заяви заступника управління Миколаїврибоохорони Євгена Міщенка щодо його неспроможності здолати браконьєрство. Адже саме рибоохорона породила це явище, створивши сприятливі умови для його розвитку. Наразі браконьєрські знаряддя частенько перетинають судноплавний шлях р. Південний Буг та, намотуючись на підводні суднові механізми, завдають їм шкоди. Через системність цих явищ компанія вимушена нести додаткові витрати на оснащення гвинто-рульових комплексів своїх плавзасобів додатковими попереджувальними засобами. Траплялося, що браконьєри з вогнепальною зброєю відкрито переслідували судна компанії та погрожували екіпажам, а Миколаїврибінспекція попри звернення компанії вважала за краще не втручатися.

Держінспектор Миколаїврибоохорони Юхненко В.З. веде себе дуже зухвало та відкрито «кришує» браконьєрський вилов риби у районі Гур'ївки. Він точно не бідує, як бідує, за словами Євгена Міщенка, рибна галузь Миколаївщини.

Toyota Camry – автомобіль держрибінспектора Миколаїврибоохорони Юхненка В.З.

Не секретом є і дружні зв’язки заступника управління Миколаїврибоохорони Євгена Міщенка з теперішнім головою земельної комісії Миколаївської обласної ради Юрієм Кормишкіним. Чому ж не підтримати товариша та розіграти сценарій, що піде на користь обом: Кормишкіну – в особистих бізнес-інтересах з розвитку власних ставків, Міщенку – як піар-хід перед призначенням на посаду начальника. Ось тільки рибна галузь Миколаївщини дійсно занепадає і карася дійсно не буде, але не за 3-5 років, а вже сьогодні. Причиною цьому є такі чиновники, що розписалися у своїй нездатності вирішити цю проблему, та депутати, що розпочинають свою діяльність з брудних оборудок та дешевого піару.

На словах Євген Міщенко визнавав необхідність днопоглиблювальних робіт для річки і навіть обіцяв, у якості підтримки, розмістити відповідну статтю на офіційному сайті Держрибагентства України. Але такі наміри заступника управління Миколаїврибоохорони Євгена Міщенка так і залишились пустими голослівними обіцянками, натомість він без вагань розмістив брудний піар про карася на офіційному сайті Головрибвода. 

Відділ

охорони навколишнього середовища

компанії «НІБУЛОН»