Поліпшення судноплавних умов водних шляхів р. Південний Буг від

 м. Вознесенськ до м. Миколаїв

 Реалізація проекту «Поліпшення судноплавних умов водних шляхів р. Південний Буг від м. Вознесенськ до м. Миколаїв» дозволить відновити судноплавство річкою Південний Буг на довжині 102,2 км між автодорожніми Варварівським та Вознесенським мостами.

Зазначена діяльність є розвитком інвестиційного проекту «Відродження судноплавства по ріках Дніпро та Південний Буг», який включає будівництво елеваторів та річкових терміналів, створення власного флоту,розвиток інфраструктури водного транспорту, зокрема проведення днопоглиблювальних робіт і будівництво гідротехнічних споруд.

Поліпшення судноплавних умов р. Південний Буг націлене на розвиток інфраструктури регіону. Відновлення ж глибин суднового ходу надасть можливість безпечного прийому водного транспорту, що стимулює здешевлення перевезень зернових вантажів та, як наслідок, підвищення закупівельних цін на зерно. Крім того, транспортування зернових вантажів водними шляхами дасть змогу розвантажити наземні транспортні магістралі, що за рахунок зменшення викидів продуктів згорання матиме екологічний ефект.

Ріка Південний Буг на довжині 134 км від м. Миколаєва до с. Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області внесена до переліку внутрішніх водних шляхів України, що належать до категорії судноплавних (перелік затверджено постановою КМУ від 12 червня 1996 р. № 640).

До 1991 року вантажні перевезення із міста Вознесенськ водним шляхом ріки Південний Буг здійснювались суднами проекту «559» із завантаженням до 1500 т, а зернові вантажі - баржами з осадкою 2,10 м та вантажопідйомністю 1400 тонн.

На сьогоднішній день ріка Південний Буг являє собою широку долину з низькими, вкритими очеретом заболоченими берегами з рельєфом, сформованим зсувними та ерозійними процесами,замуленим дном та широким розповсюдженням водоростей. Існуюча ситуація на водного шляху р. Південний Буг не дозволяє використовувати потенціал річки Південний Буг для судноплавства:

- глибини коливаються в межах 1,70 м -1,85 м;

- ширина суднового ходу – 35,0 м;

- мінімальний радіус закруглення – 350 м.

Виконання днопоглиблювальних робіт призведе до поліпшення гідрологічних, санітарних та екологічних умов річки: прискориться потік, зменшаться застійні явища та «цвітіння води», відродяться її дренажні властивості, що зменшить можливість підтоплення заплавних ділянок річки та площу заболочених берегів; зменшить кількість весняних повеней та дощових паводків; зменшить мулистість річкового дна.

Повернення донних ґрунтів на берегові ділянки підніме рівень берегів, сприятиме зменшенню еродованих площ, вирівнюванню берегової лінії та поліпшить поживну цінність ґрунтів берегових зон. За таких умов, нагальність проведення днопоглиблювальних робіт щороку тільки зростає.

Враховуючи, що судновий хід перетинають підводні переходи аміакопроводу, нафтопроводу, газопроводу та кабелів зв’язку, глибина їх залягання обмежує запроектовані глибини суднового ходу.

Проект передбачає підчищення глибин суднового ходу р. Південний Буг від нанесених перекатів, замуленості та забезпечення габаритів суднового ходу:

- глибини суднового ходу на рівні глибин навігаційних карт 90-х років: на ділянці від Миколаєва до Нової Одеси – 2,90 м (від «0» порту Миколаїв); на ділянці від Нової Одеси до Вознесенська - 2,65 м;

- ширину суднового ходу 40,0 м з розширенням на криволінійних ділянках до 50,0 м;

- мінімальні радіуси закруглення: на ділянці від Миколаєва до НовоїОдеси – 600 м; на ділянці від Нової Одеси до Вознесенська - 400 м.

Ширина суднового ходу 40,0 м забезпечує односторонній рух суднових складів на жорсткому зчалі відповідно до схем:

- штовхач з трьома баржами – на ділянці суднового ходу від Варваровського мосту м. Миколаєва до Перевантажувального терміналу ТОВ СП «НІБУЛОН» у с. Шостаково Миколаївського району;

- штовхач з двома баржами - на ділянці суднового ходу від Перевантажувального терміналу ТОВ СП «НІБУЛОН» у с. Шостаково до Перевантажувального терміналу у м. Нова  Одеса ;

- штовхач з однією баржею - на ділянці суднового ходу від Перевантажувального терміналу у м. Нова Одеса до Перевантажувального терміналу у м. Вознесенськ.

Роботи будуть проводитись засобами гідромеханізації: дизельними земснарядами землесосного типу, в районі Костянтинівського перекату передбачена одночасна робота трьох землесосів. По закінченні робіт з днопоглиблення ДП "Укрводшлях" проведе контроль промірів глибин та встановить на судновому ході 84 неосвітлених плавучих буїв, а ДУ "Держгідрографія" відповідно до покладених на неї завдань здійснить підготовку і видачу офіційних річкових карт, керівництв і посібників для плавання, а також підтримання їх в актуалізованому стані.

Об'єкт проектування розміщується в адміністративних межах Миколаївського, Новоодеського та Вознесенського районів Миколаївської області. Місцева громадськість та населення на кожному з етапів проектування проінформована про заплановану діяльність:

- «заяви про наміри» надруковані в районних газетах: «Маяк» від 12.10.2013 р. № 40 (8782), «Промінь» від 17.10.2013 р. № 83 (10905), «Вісті Вознесенщини» від 17.10.2013 р. № 42 (12377);

- «заяви про наміри» та місця берегових відвалів погоджені в установленому законом порядку (рішення сесії);

- проект презентовано перед депутатським корпусом на сесіях сільських, селищних та міських рад, за результатом презентації органами самоврядування прийняті рішення про погодження місць складування вийнятих ґрунтів в межах відповідної адміністративної одиниці;

- проект презентовано перед Басейновою радою річки Південний Буг, Протокол від 06.06.2013 р. № 6 та рішення;

- проект презентовано на нараді в Миколаївській обласній державній адміністрації перед головами органів самоврядування, представниками виконавчих органів влади та громадськості, про що складено протокол від 05.09.2013 р.;

- «заяви про екологічні наслідки проектної діяльності» опубліковані в районних газетах: «Маяк» від 23.11.2013 р. № 46 (8788), «Промінь» від 30.11.2013 р. № 96 (10918), «Вісті Вознесенщини» від 21.11.2013 р. № 47 (12382);

- проект презентовано перед місцевою громадськістю 11 сільських (селищних) рад за місцем здійснення діяльності: Прибужанівської, Яструбинівської, Новогригор’ївської, Дорошівської, Дмитрівської, Ковалівської, Ольшанської, Трихатської, Кир’яківської, Гур’ївської та Баловненської.

Враховуючу позитивну громадську думку, а також погодження державних органів виконавчої влади, а саме: Миколаївської обласної держадміністрації, Державної служби геології та надр України, Миколаївського обласного управління водних ресурсів, діяльність за проектом «Поліпшення судноплавних умов водних шляхів р. Південний Буг від м. Вознесенськ до м. Миколаїв» позитивно оцінена висновками державної екологічної експертизи та державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Вийняті під час днопоглиблення ґрунти (донні відкладення) складаються у 18 берегових відвалів, що розташовані у територіальних межах трьох районів: Вознесенського, Новоодеського та Миколаївського за межами населених пунктів. Кожний майданчик складування ґрунту розплановується та обвалюється первинними греблями для захисту суміжної території від підтоплення, та у своїх межах має карти намиву та відстійну зону з водоскидним колодязем та водовідвідною канавою з постійним ухилом у напрямку річки для скиду відстояної води.

Місцезнаходження берегових відвалів погоджено з місцевими органами самоврядування та власниками земельних ділянок.

Донні відкладення – це донні наноси та тверді частинки, які раніше занесені у русло ріки під впливом природних чинників (водної та вітрової ерозії) та антропогенних чинників, зумовлених господарською діяльністю людини (розорювання земель до урізу русла ріки, інтенсивне випасання худоби, рубка водоохоронних лісів).

Дослідження донних ґрунтів проведено Миколаївською філією ДУ «Інститут охорони ґрунтів України», ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМН України», ХТЛ ТОВ СП «НІБУЛОН», які підтвердили їх екологічну безпечність з точки зору можливого забруднення земель важкими металами, нафтопродуктами, хлорорганічними пестицидами, радіологічними складовими.  

За висновками Миколаївської філії ДУ «Інститут охорони ґрунтів України» донні ґрунти обмежено придатні для використання у якості органічних добрив, але водночас придатні для росту багаторічних трав та заліснення.

Таким чином складування ґрунтів днопоглиблення на берегові ділянки є фактичним переміщенням земляних мас та не несе негативний вплив на родючість земель, а розцінюється як елемент землювання ґрунтів вздовж річки Південний Буг. Повернення донних ґрунтів на берегові ділянки не тільки підніме рівень берегів, сприятиме зменшенню еродованих площ та вирівняє берегову лінію, а й значно поліпшить поживну цінність ґрунтів узбережжя та поверне на пасовища деякі елементи живлення.

Ріка Південний Буг - рибогосподарський водний об’єкт першої категорії. В складі проекту розроблено розділ «Оцінка збитків та компенсаційні заходи рибному господарству», що погоджений Державним агентством рибного господарства України. З метою посилення охорони природи днопоглиблювальні роботи проводяться в позанерестовий період.

При розробці ґрунту на судновому ході та складуванні його у берегові відвали погіршуються умови життєдіяльності гідробіонітів, що виражається у наступному:

- тимчасове локальне погіршення якості води;

- загибель кормової бази деяких видів риб (планктону та бентосу);

- відлякуючий шумовий ефект.

Вплив на гідробіоніти обмежений місцем і часом виконання робіт та компенсується відповідними платежами в місцевий бюджет для подальшого їх використання при проведенні заходів з відтворення рибних запасів р. Південний Буг.

Шумова дія механізмів при виконанні підготовчих робіт на берегових майданчиках складування ґрунту та безпосередньо процес відвалу ґрунту відлякує місцевих представників фауни та спонукає їх залишати свої місця проживання. Враховуючи цей факт, можна стверджувати, що роботи на ділянках берегових відвалів не призведуть до масової загибелі  представників тваринного світу, які на них проживають. По закінченні робіт ділянки берегових відвалів засіваються багаторічними травами, їх рослинний покрив, завдяки поживній якості донних ґрунтів, швидко відновиться, що сприятиме відновленню життєдіяльності тварин на цих ділянках.

Складування ґрунтів днопоглиблення у заплави річки (болота) дозволить підняти рівень берегів, сприяючи їх осушенню. Новостворені ділянки сущі в подальшому можуть слугувати для місць імовірного гніздування водоплавних птахів.

В зоні впливу проектної діяльності знаходиться об’єкт природно-заповідного фонду «Петрово-Солониський» заказник місцевого значення, що розташований в адміністративних межах Кир’яківської сільської ради вздовж правого берегу ріки Південний Буг на північний схід від села Петрово-Солониха. В структурі екомережі Миколаївської області об’єкт відіграє роль природного ядра місцевого значення. На території ландшафтного заказника «Петрово-Солониський» забороняється будь-яка діяльність, що загрожує збереженню ландшафту або призводить до деградації чи зміни його первісного стану. 

При виконанні гідротехнічних робіт на судновому ході ріки Південний Буг в територіальній близькості від адміністративних меж Кіряківської сільської ради відвал донних наносів здійснюється на один майданчик, розташований у заплавній частині річки Південний Буг, густо вкритоїа очеретом. Ділянка знаходиться поза межами заказника та за конфігурацією витягнута вздовж зовнішньої межі його другої функціональної зони.  

Науковцями Херсонського державного університету проведено оцінку впливу днопоглиблювальних робіт на представників тваринного і рослинного світу прибережних території р. Південний Буг від м. Вознесенськ до м. Миколаїв. Спираючись на результати наукових досліджень та надані рекомендації, проектом передбачено заходи щодо забезпечення особливого режиму в межах заказника «Петрово-Солониський» та мінімізації прямого та опосередкованого негативного впливу на рослинний та тваринний світ поряд з ним, а саме:

- заборона роботи та переміщення будівельної техніки в межах заказника;

- організація складування ґрунтів днопоглиблення поза межами заказника;

- заборона складування у місцях угрупувань латаття жовтого, включеного до Зеленої книги України (три масива);

- влаштування не суцільного масиву відвалу, а перервного з промоїнами, що дозволить зберегти гідрологічний режим ділянок заплави між відвалом та корінним берегом, необхідний для збереження функціональних заплавних екосистем та нерестових міграцій;

- засівання відвалів сумішшю багаторічних трав місцевого походження;

- проведення роботи після періоду розмноження тварин та вигодовування молоді (травень-липень) з метою зменшення фактору «турбування». 

Враховуючи прийняті заходи, негативний вплив на об’єкти навколишнього природного середовища оцінюється як прийнятний та обмежений місцем та часом виконання робіт. Стан навколишнього середовища із закінченням робіт швидко нормалізується до вихідного рівня.

Заява про екологічні наслідки проектної діяльності

Погодження та висновки експертиз

Начальник відділу охорони навколишнього середовища компанії 

Алла Ізмєстьєва

Публікації у ЗМІ:

Днопоглиблення покращить стан Південного Бугу! (АГРОПРОФІ)

«НІБУЛОНівці» показали, як проводять днопоглиблення на Вознесенщині («Вісті Вознесенщини»)

Компания «НИБУЛОН» при углублении Южного Буга на экологии не экономит («Николаевские новости»)

«НИБУЛОН» работает в законодательном поле Украины! (Южная Правда)